Засновник – пан Анатолій Паламарчук ………………. Послідовник – пані Лілія Калиняк

Інформатика – це прикладна частина математики.

Інформація – це головний зміст предмета інформатики!

Інтернет – дітище інформатики.

Створений нами цей Інтернет-сайт –

маленький вклад в цю цікаву науку.☺☺☺☺☺☺☺☺☺

А ще, – ми уміємо робити мультики!

Ну ось, наприклад, що творять Учні 10 класу, призери районної олімпіади з комп’ютерної анімації 2010/2011 у.р.

Подивіться, будь ласка!

Алина Лагода: <ТАРІЛКА – Джерело_Знань>, <ІСТОРІЯ без ″Аврори>.

Александр Балан: <СОЛО м’ячиків>

А якщо серйозно, то увесь курс предмета «інформатика», що вивчається в 10-11 класах, слід було б назвати «Комп’ютерний інструментарій в математиці і комунікації». Про перший, первинний винахід цього інструменту, багато вже і забули.

Але ще бувають нічні ЧАТи

Корисна інформація.

Термін БІТ.

Великий дослідник, математик та інженер-електротехнік Клод Шеннон в 1948 році створив нову науку – теорію інформації. У основі цієї теорії лежить апарат математичної логіки (так званої булевої алгебри). Використання двійкової системи і булевої алгебри визначило і назву одиниці виміру кількості інформації. Клод Шеннон для цього використовував термін, запропонований американським математиком Джоном Туки (John Tukey) ще в 1946 році, проте не відомий широкій науковій громадськості. Назва цього терміну – БІТ. Джон Тук, працюючи з Джоном фон Нейманом над ранніми схемами комп’ютерів, використовував саме слово «біт» як скорочення назви «двійкової цифри». Мабуть від англійського визначення двійкової цифри BInary digiT. Надалі термін «біт» закріпився не лише за ім’ям Клода Шеннона і теорією інформації, але і незмінно зв’язувався з характеристиками будь-яких цифрових приладів як один двійковий розряд.

Термін БАЙТ.

Термін «БАЙТ» (byte) придумав і ввів в обіг відомий американський вчений Вернер Бухольц (Werner Buchholz) у 1956 році працюючи над проектуванням свого майбутнього супер-комп’ютера «IBM 7030» (Stretch). Необхідність такого терміну потрібна була для однозначного визначення довжини впорядкованої групи (блоку) двійкових розрядів (біт), які використовувалися для машинного подання (кодування) різних даних: від кодування символів алфавіту до кодування машинних команд і адрес операндів. Мінімальна «довжина» такого «блоку» при проектуванні моделі IBM 7030 складала 8 двійкових розрядів (максимальне число = 255). Зрозуміло, що довжина машинного слова в 32 двійкових розрядів визначалася як 4 байти, а довжина подвійного слова з 64 біт – як 8 байт і тому подібне. Супер-комп’ютер «IBM 7030» був введений в експлуатацію в 1961 році і володів у той час рекордною швидкодією – до напівмільйона операцій в секунду.

Насправді існує декілька гіпотез походження самого терміну БАЙТ. За однією з них, термін байт (byte) склався від слів BInary digiT Eight (двійкове число вісім) шляхом заміни в слові BITE букви, що утворилося, I на Y. Останнє було зроблене для того, щоб не плутати у вимові і написанні нового терміну з вже існуючим «бітом». Прибічники іншої гіпотези стверджують, що «байт» стався від скорочення слів BinarY TErm (двійковий термін) без всякої метушні із заміною однієї букви на іншу. Нарешті, є і треті – ті, хто, не мудруючи лукаво, стверджують, що «байт» просто був перероблений з «біта» для того, щоб терміни для позначення однорідних величин і в звучанні були схожі один на одній. Одним словом, як би там не було, а «біт» і «байт» прижилися, і тепер здається, що без цих термінів обчислювальна техніка просто не змогла б існувати.

Позначення «збільшувальних» префіксів до одиниць визначення двійкових розрядів.

(Якщо йдеться про кількості байт, тобто «блоків» з 8-мі біт, то записи, наприклад, Кілобайт або Гігабайт, визначають саме кількість таких «блоків» з 8-мі біт).

Килобайт 210 1024 байт

Мегабайт 220 1024 килобайт 1 048 576 байт

Гигабайт 230 1024 мегабайт 1 073 741 824 байт

Терабайт 240 1024 гигабайт 1 099 511 627 776 байт

Петабайт 250 1024 терабайт 1 125 899 906 842 624 байт

Экзабайт 260 1024 петабайт 1 152 921 504 606 846 976 байт

Зеттабайт 270 1024 экзабайт 1 180 591 620 717 411 303 424 байт

Йоттабайт 280 1024 зетабайт 12 089 281 614 629 174 706 176 байт