Цікаві історичні факти, що пов’язані с Могілянкою

Для довідки:

Києво-Братська колегія (колегіум) веде свою історію з 1615 року.

Гарвардський університет засновано у 1635 році,

Московський університет – у 1755 році.

У Києві 22 лютого 2004 року відбулася презентація енциклопедії «Києво-Могилянська Академія в іменах XVІІ – XVІІІ століття». У енциклопедії приводяться 1482 діячі, пов’язаних з академією. Із стін Києво-Могилянської Академії вийшло 14 гетьманів України. Серед них - Іван Мазепа, Філіп Орлик, Павло Полуботок, Данило Апостол, Юрій Хмельницький, Іван Выговский, Петро Дорошенко, Іван Скоропадський, Павло Тетеря, Іван Брюховецький, Михайло Ханенко, Іван Самойлович. Визнані святими митрополити Дмитро Туптало, Петро Конюшкевич, Іван Максимович.

З Академією зв’язані долі Мелентия Смотрицького, Феофана Прокоповича, Лазаря Барановича, Григорія Сковороди, Максима Березовського, Артемія Веделя і інших. Пізнавав тут науку і Михайло Ломоносов.

**********

«… Гетман Петр Конашевич Сагайдачный. Очень даровитая и просвещенная личность, родом галичанин. Начал с того, что разорил Кафу – мерзостный бусурманский центр работорговли в Крыму, выпустил на волю тысячи невольников. Много сделал для обновления украинской церкви, для укрепления державности, обретения независимости Украинского народа. Это он заложил интеллектуальный и духовный центр Украины – Киево-Могилянскую коллегию, отдал свое имущество украинским школам. Умер от ран, полученных в бою. Похоронен Сагайдачный в Киеве, но его могилу не сохранили. Я знаю, где она: под стеной Богоявленской церкви. И уверен – могила эта будет известна каждому просвещенному украинцу. Вот чью душу унаследовал великий Тарас …»

(Из книги Юрия Каныгина «Путь Ариев», Київ, «Арій», 2010р)

**********

«… Гетьман Іван Мазепа (1639 – 1709)

Найбільш неоднозначна фігура у українській історії і один із найвідоміших в Європі лідерів нашої держави. Гетьман Іван Мазепа керував Лівобережною Україною понад 20 років. І це був довгоочікуваний період стабільності і творення, що настав у країні після сорокарічної війни всіх проти всіх.

Іван Степанович Мазепа-Калединський народився у місті Біла Церква, у сім’ї міського старости. Батько дав йому чудову освіту. А починав цю освіту Іван в Києво-Братському колегіумі.

Прославився Мазепа і як меценат, який всіляко підтримував культуру і науку в Україні. Це він сприяв тому, що Києво-Могилянська колегія 1701 року підтвердила статус академії і щорічні грошові субсидії від Петра І.

Під час правління гетьмана було відремонтовано головний корпус академії і Богоявленська церква Братського монастиря, а кількість її учнів досягла двох тисяч…»

(З книги В.Потоцького «Хто є хто в українській історії», Харків, «Школа», «Юнісофт», 2010р)

**********

Пилип Орлик (1672-1742) Автор першої української Конституції.

Орлик здобув прекрасну освіту у Віленській колегії, а також у Києво-Могилянській академії. У 1700 року Орлик робить стрімку кар’єру : він стає старшим канцеляристом і знайомиться із самим гетьманом Іваном Мазепою. У 1707 року гетьман призначив Пилипа Орлика генеральним писарем Війська Запорозького. Після смерті Мазепи 1709 року в Бендерах Орлик виконував усі обов’язки гетьмана і фактично очолив українських біженців. Офіційно ж його обрали гетьманом на козацькій Раді, яка відбулася 5 квітня 1710 року. Кандидатуру Пилипа Орлика підтримали представники старшини, запорожці і шведський король. Там же було проголошено створену новим гетьманом Конституцію, яка називалася «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького».

Ця Конституція була одним із перших подібних документів у Європі. Згідно з нею, Україна оголошувалася незалежною державою, яку очолював виборний гетьман. Добровільне обмеження гетьманом своєї влади, деклароване Конституцією Орлика, робить цей документ одним із найдемократичніших законодавчих актів того часу (до Великої французької революції (1789-1794) залишалося майже 80 років).

(З книги В.Потоцького «Хто є хто в українській історії», Харків, «Школа», «Юнісофт», 2010р)

**********

«… Вообще, тайн у династии Романовых было немало. Здесь надо вспомнить великого украинца Феофана Прокоповича, воспитанника, а впоследствии ректора Киево-Могилянской академии. Он стал протестантом, масоном, духовником самого Петра I, его ближайшим соратником и учителем. Он был главой русской ложи, куда входил и Петр. Одно время украинец Прокопович был некоронованным императором «всея Руси»: его слово было законом для Петра и всей России. В Сухаревской башне они собирались, и Прокопович был «докладчиком», наставником. Петр доверял ему самое сокровенное. Не случайно Прокопович взял шефство над юношей Ломоносовым (незаконнорожденным сыном холмогорской крестьянки и Петра, который дважды бывал в Архангельске). Так вот, Петр доверил эту тайну масону Прокоповичу, а тот впоследствии – масону Шувалову, и они «подняли» юного Ломоносова(1711-1765). Именно Прокопович направил его на стажировку в Киево-Могилянскую академию …».

(Из книги Юрия Каныгина «Путь Ариев», Київ, «Арій», Харків,«Юнісофт», 2010р)

**********