Математика – Наука про кількісні стосунки

і просторові форми дійсного світу.

(Енциклопедія)

Метод (математичний) сукупність прийомів або операцій

для отримання шуканого результату. (Енциклопедія).

Дивися у корінь!

Наш девіз:

«Математика – це дуже просто,

тому, що усе ЛОГІЧНО!»

Або такий жарт:

«Візьміть у руки олівець,

- інакше думати НІЧИМ!»

***

А це звичайні генії

Історія зберегла нам заповіді дивного математика і філософа Піфагора, написані ним більше 2500 років тому. Ось «математичні» постулати цього генія:

Не женися за щастям: воно завжди знаходиться у тобі самому.

Не турбуйся про віднайдення великого знання: з усіх знань – етична наука – найпотрібніша, але їй не навчаються.

Знайди собі вірного друга, маючи його, ти зможеш обійтися без богів.

Юначе! Якщо ти бажаєш собі життя довгоденного, то утримай себе від перенасичення і усякої надмірності.

Панянки! Пам’ятайте про те, що обличчя лише тоді буває прекрасним, коли воно відображає витончену душу.

***

Математика елементарна і вища.

Вже більше двох тисяч років тому до слова «математика» часто приєднували два епітети: «вища» і «елементарна». Причому, це дійсно епітети, а не визначення «простоти» або «складності» якихось розділів математики. Все почалося майже 2600 років тому, ще з Піфагора, одного з найосвіченіших людей свого часу, давньогрецького філософа, релігійного і політичного діяча, геніального математика і дослідника, творця геометрії як науки «доказів», який об’єднав геометрію з арифметикою. Піфагор вважав, що всі тіла складаються з найдрібніших частинок – «одиниць буття», які в різних сполученнях відповідають різним геометричним фігурам. Число для Піфагора було і матерією, і формою Всесвіту. З цього уявлення витікає і основна його теза: «Всі речі – суть числа». Але оскільки числа висловлювали «сутність» всього, то й пояснювати явища природи слід було тільки з їх допомогою. Піфагор та його послідовники своїми роботами заклали основу дуже важливому розділу математики – теорії чисел. Піфагор багато займався пропорціями і прогресіями і, ймовірно, подобою фігур, так як йому приписують рішення задачі: «За наявності двох геометричних фігур побудувати третю, рівновелику одній з даних і подібну другий».

Піфагор використовував термін «вища математика», що означала Вищу Гармонію, Всеосяжну, Першопричинну.

Всю математику того часу називали грецькою або античною. Вона складалася з геометрії, теорії чисел, алгебри, загальної теорії відношень і методу визначення площ і об’ємів, що включало елементи теорії меж.

А ось термін «елементарна математика» зобов’язаний своїм походженням Евкліду. Через 300 років після робіт Піфагора він створює один з найзнаменитіших підручників в історії найбільших математичних вигадувань – «Начала», що латиною звучало як «Elementa» (грецькою Στοιχεα). Надалі цій твір став називатися “Euclidean Elements” («Начала Евклида»). Евклід підвів в цьому творі підсумок трьохсотрічному розвитку грецької (античної) математики і створив міцний фундамент для подальших математичних досліджень. Словосполучення «Elementary mathematics» має й інший сенс і означає «Fundamental mathematics» – фундаментальний або основоположний. Таким чином, коли говорять про «елементарну математику», то це словосполучення треба розуміти, як назву тієї частини математики, яка вивчає початкові (витікаючи, вхідні), фундаментальні поняття математики, на яких і побудовано будівлю всієї математики.

Тому саме ця частина математики складає основу сучасної математичної освіти, що вивчається, правда, в декілька скороченому вигляді в середніх школах багатьох країн світу. І абсолютно невиправдано ця фундаментальна частина математики в деяких європейських країнах отримала назву «елементарної». Подальший розвиток математики був направлений на поглиблене вивчення її окремих елементів, а так само на розробку спеціальних напрямів, обумовлених вимогами і станом науки, техніки, культури. Вивчаються ці напрями математики в коледжах, університетах, інститутах. І ось ці «окремі частини» математики стали називатися «Вищою математикою». У цьому сенсі «вища» математика, мабуть, набагато простіше, ніж елементарна.

От як формулюється поняття «математика» в одному з найзначиміших тлумачних словників середини 19 століття, словнику Даля. Математика: наука про величини і кількості; все, що можна виразити цифрою, належить математиці: – чиста, займається величинами абстрактними; – прикладна, прикладає першу до справи, до предметів. Математика ділиться на арифметику і геометрію, перша має в своєму розпорядженні цифри, друга протяжності і простори. Алгебра замінює цифри загальнішими знаками, буквами; аналітика (що включає в собі і алгебру) добивається виразити все загальними формулами, рівняннями, без допомоги креслення. Прикладна математика по предмету зветься: механікою, оптикою, геодезією і ін.

/Володимир Іванович Даль (його батько, данець Johan Christian von Dahl) народився в 1801 році в Луганську. Учений, письменник і лексикограф, укладач «Тлумачного словника живої мови великороса». Член-кореспондент Петербурзької академії наук по фізико-математичному відділенню/.