Вірш про те, що відбулося.

Польова Мілана 2Д (6) клас ГКМК (20.02.2014 р.)

Багато подій у барвистім житті.

Одні, мов вода, непомітно проллються,

Та є і події, які в майбутті

Відлунням яскравим колись відіб’ються.

Вони не впадуть у безодню століть,

І будуть летіти на синім крилі.

їх люди згадають, немов мимохідь,

А потім згадає усе на Землі.

Події великі, славетні, потужні.

І люди відважні, що брали в них участь -

Події сумні, та хоч як не сутужно,

Усіх боягузів сміливості учать.

Одна з тих подій, прокотившись Майданом,

Ураз спалахнула яскравим вогнем.

Вогонь той з’їдає усе невблаганно,

Та ми його знищим! Навіщо ж ми ждем?

Вогонь – то війна, а сірник – то є люди,

Вони всі раніше народу служили.

Тепер жах і страх вони сіють усюди,

Із іскри малої війну запалили.

Що ж робите ви? Ви ж сини України!

Своїх ви вбивали без краплі жалю!

Ви думали, що рятувати країну,

І кров проливали на землю свою.

Ганьба вам! Ганьба! Вам, всім тим, що розлили

На вулицях міста кривавеє море.

Багато тут сліз ви, мов воду, пролили

Багато сімей прирекли ви на горе.

Жінки, матері й діти вами убитих

Зросили слізьми свої лиця невтішні.

Ще вчора вони могли тільки радіти

За родичів мужніх, що бились успішно.

…Стоїть, тихо плаче старенькая мати,

Надія бринить на обличчі сумному.

Та мати не знає, що марно чекати,

Що син її вже не вернеться додому.

Великі герої! Їх морок поглинув.

Живуть вони тільки у наших думках.

Хвилина мовчання за тих, хто загинув,

І вічна їм пам’ять у наших серцях.

Герої «Небесної сотні», що загибли за Україну.

Україна втратила своїх синів, які сміливо відстоювали її незалежність і свободу.

(від 23/02/2014)