Петро Яцик (1921 – 2001) – відомий канадський бізнесмен і меценат українського походження.

Народився у селі Верхнє Синьовидне на Львівщині. Закінчив семирічку, вчився на сільськогосподарських та залізничних курсах. Працював помічником машиніста. Емігрував 1943 року. У 1947 році закінчив Український технічногосподарський інститут у Регенсбурзі. З 1949 року жив у Канаді.

З кінця 50-х років П.Яцик почав направляти значні кошти на реалізацію різноманітних наукових та культурних проектів української діаспори. Він став першим меценатом багатотомної «Енциклопедії українознавства», що видавалася у повоєнні роки. Він був обраний почесним доктором права Гарвардського університету, входив до Надзірної ради Колумбійського університету, став науковим консультантом Альбертського і Торонтського університетів.

Найбільш відомим проектом, профінансованим Яциком, стало видання англійською мовою «Історії України-Русі» М. Грушевського. На переклад і друк цієї монументальної праці, меценат пожертвував 15 млн. дол.

Заснував Міжнародний благодійний фонд “Ліга українських меценатів” і був його почесним президентом. П.Яцик — один з фундаторів Інституту українських студій Гарвардського університету (США), засновник центру досліджень історії України ім. П.Яцика при Альбертському університеті (Канада), Освітньої фундації ім. Петра Яцика (її фонд налічує 4 млн. доларів), Українського лекторію в Школі славістики та східноєвропейських студій при Лондонському університеті, документаційного центру в бібліотеці ім. Джона П. Робертса при Торонтському університеті. Завдяки внесеним П.Яциком 750 тис. долларів відкрито спеціальний український відділ в Інституті ім. Гаррімана при Колумбійському університеті. Коштом мецената видано чимало наукових монографій з історії України, економіки, політології, медицини, етнографії. Сума пожертв на українські інституції в західному світі складає понад 16 млн. доларів.

За багатолітню меценатську діяльність нагороджений “Почесною відзнакою Президента України” (1996 р.).

Як патріот він вперше виступив з пропозицією проведення в Україні мовного конкурсу серед молоді. Цю ідею підтримала Ліга українських меценатів, що об’єднує представників бізнесу з багатьох країн світу. Вони надали спонсорську підтримку у проведенні конкурсу та нагородженні його переможців. Вагомий внесок на фінансування конкурсу зробив П.Яцик.

Перший Міжнародний конкурс знавців української мови було проведено у 2000 році. За рішенням Ліги українських меценатів конкурсу було присвоєно ім’я Петра Яцика, а його дочка Надія стала почесним головою конкурсу.

Щорічній конкурс проходить у декілька етапів, від районного до всеукраїнського. Так, у конкурсі бере участь по над 20 тисяч школярів 3-11 класів тільки із столичних шкіл, що засвідчує особливу увагу й інтерес до нього. Потрібно гарно писати твори, добре знати орфографію та пунктуацію, а ще вміти гарно висловлювати свою думку. Один етап складається з письмової частини та усної розповіді на задану тему. В різних вікових категоріях дається різний час для виконання того чи іншого завдання.

Ґрунтовним знанням із рідної мови ми завдячуємо окремо і вчителям. Адже саме завдяки їхній великій любові до своїх учнів, завдяки їхній відданій праці учні стають знавцями і шанувальниками рідного слова!

Цей конкурс є уроком, натхненням для дітей та дорослих: учителів, науковців, письменників, політиків у справі піднесення престижу української мови!

Наші призери по роках.

Слід нагадати, що і другий (районний) і третій (міський) етапи конкурсу імені П.Яцика є відкритими, тобто дозволяють участь в них будь-якого учня без всяких попередніх умов.

Проведення ІІ (районного) етапу конкурсу здійснюється на виконання наказів окремих районних управлінь освіти державних адміністрацій. Призери визначаються конкурсними комісіями. Перші три призові місця по кожному класу визначаються за значенням встановлених діапазонів набраних балів. Таким чином, може бути визначене декілька перших місць, – других, – третіх.

Організатором усіх міських (Київських) олімпіад ІІІ етапу конкурсу є Інститут післядипломної педагогічної освіти (ІППО) Київського університету імені Бориса Грінченка. Конкурсна комісія Інституту не має права визначати місця конкурсантів, а лише виводить набрані бали.

Далі призерів визначають дві організації.

Перша – це засновник конкурсу імені Яцика, – Ліга українських меценатів, яка визначає абсолютних переможців міського конкурсу з різних класів, що набрали максимальну кількість балів. Це, як правило, одне перше місце, одне друге, і одне третє місце. Офіційно визнані троє переможців цього міського етапу конкурсу від кожного класу, по-перше, отримують дипломи і винагороди Ліги, а по-друге, запрошуються для участі в четвертому – всеукраїнському етапі конкурсу.

Друга – Департамент освіти і науки КМДА, який визначає переможців по діапазону набраних балів і нагороджує їх дипломами відповідних ступенів. Таким чином, як і у випадку з переможцями районних олімпіад, декілька учнів, що набрали кількість балів з визначеного комісією діапазону, можуть отримати дипломи першого ступеня, другого або третього.

Так, наприклад, переможцями міського етапу XIV конкурсу, Лігою було визначено троє призерів – учнів нашої гімназії, XV конкурсу – четверо, а департамент КМДА визначив переможцями (видав дипломи 1-3 ступенів), в першому випадку 18, а в другому – 21 учня.