Десять заповідей для батьків від Януша Корчака

Видатний польський педагог, письменник, лікар та громадський діяч жив заради дітей і під час війни, 5 серпня 1942 року, загинув у газовій камері Треблінки разом з 200 своїми вихованцями…

Ім’я Януша Корчака внесено у «святці» світової педагогіки. З-під його пера вийшло дуже багато творів, у тому числі казки для найменших, а головне – більше 20 книг, присвячених вихованню дітей. Серед них особливе місце займає своєрідний маніфест гуманізму «Як любити дитину».

Ідеї Корчака не втратили актуальності й сьогодні, адже нині його все більше й ширше визнають як предтечу цілої низки педагогічних течій, а корчаківське розуміння прав дитини є вихідною точкою для багатьох сучасних авторів. Найважливіші елементи корчаківської концепції виховання можна коротко сформулювати тезами:

заперечення насильства – фізичного, вербального, що є наслідком вікової переваги або посади;

• ідея виховної інтеракції між дорослими, дітьми, що розширює дефініцію класичної педагогіки;

• впевненість, що дитина є людиною, такою ж мірою, як і дорослий;

принцип, що виховний процес має брати до уваги індивідуальність кожної дитини;

віра, що дитина найкраще знає власні потреби, прагнення й емоції, отже, вона повинна мати право на те, щоб дорослі враховували її думку;

визнання за дитиною права на пошану, незнання й невдачі, особистий простір, власну думку й власність;

переконаність у тому, що процес розвитку дитини – це тяжка праця.

У спадок нам Януш Корчак залишив багато дивних, добрих і повчальних книг. Українською видані його книги: «Пригоди короля Мацюся», «Дитя людське: Вибрані твори», «На самоті з Богом. Молитви тих, котрі не моляться», «Мацюсеві пригоди», «Як любити дітей», «Правила життя». У тому числі і десять заповідей для батьків, які актуальні й сьогодні, через десятки років:

1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти чи такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.

2. Не вимагай від дитини платити за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя. Як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, та – третьому. Це і є незворотній закон подяки.

3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й зійде.

4. Не стався до проблем дитини зверхньо. Життя дане кожному під силу, і будь упевнений, їй вона важка не менше, ніж тобі, а може бути, і більше, оскільки у неї немає досвіду.

5. Не принижуй!

6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини – її зустрічі з дітьми. Звертай на них якомога більше уваги – ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.

7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Муч, якщо можеш, але не робиш. Пам’ятай, для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все можливе.

8. Дитина – це не тиран, який заволодіває усім твоїм життям, і не тільки плід твоєї плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвивання у ній творчого вогню. Дитина розгортається, як сувій від любові матері і батька, у яких буде рости не «наше», не «своє», не «власне» дитя, а таємнича душа, дана на зберігання і супровід, поки недосвідчена і беззахисна.

9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужому те, що не хотів би, щоб робили твоєму.

10. Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, негарною, невдахою, люби дурною, некерованою маленькою дитиною, люби незграбним, егоїстичним, сердитим підлітком, люби таким, що не виправдав твоїх надій та очікування, потайним, дивним, нещасним дорослим … Спілкуючись із дитиною - радій, радій завжди з повним правом, тому що дитина – це твоє свято, яке поки що з тобою.

Книга Януша Корчака «Правила життя» повинна стояти в бібліотеці на почесному місці. Прочитайте цю книгу обов’язково: вона змінить ваші уявлення про виховання дітей та поверне вас у дитинство, щоб ви краще розуміли своїх дітей.

Януш Корчак у Києві

У 1914 році Януш Корчак був мобілізований на фронт ординатором польового госпіталю. Януш воював на боці російської армії. У 1915 році на Різдво корчак отримав відпустку на три дні. Саме тоді він вперше потрапив до Києва. Тоді він жив на вулиці Володимирській 47. Він опікувався створенням і відкриттям сирітського притулку для польських та українських дітей.

У 1917 році корчак відізвали з фронту, його завданням тепер було лікувати українських дітей. Януш Корчак мешкав у підвальній кімнатці одного з будинків на вулиці Інститутській. Саме тут у 1917 – 1918 роках він писав найважливішу педагогічну книгу усього його життя «Як любити дитину». У цій книзі Корчак не давав чітких інструкцій, як виховати зі своєї дитини генія, він лише розповідав, як можна полюбити свою дитину.

Януш Корчак був першим, хто задумався над правами дітей, такими як: Дитина має право на любов; Дитина має право на сприятливі умови зростання і розвитку; Дитина має право на повагу; Дитина має право бути собою. Як дитячий адвокат, Януш Корчак висловлювався за необхідність Декларації прав дитини задовго до прийняття подібного документа.

У 2012 році в Києві, в Усесвітній день дитини – 20 листопада, на фасаді будинку №47 відкрили меморіальну дошку Янушу Корчаку …