Олена Рудь, травень 2020.
Сидячи на карантині і дивлячись крізь вікно на неймовірний весняний карнавал природи, ставиш собі запитання : «А куди я піду, коли все це нарешті мине?». Церква? Театр? Музей? Друзі? Стадіон? Парк? Берег Дніпра?…


• А поки плани ми лише вибудовуєм і мріємо, Подобед Софія із 5д досліджувала як могли відпочивати кияни в кінці ХІХ — на початку ХХ ст.


• Друзі, а чи не звертали ви увагу на те, що в історії людства існують так звані «зоряні часи»? Це коли на небосхилі культури, науки, мистецтва спалахують не поодинокі зорі, а цілі плеяди зірок. Саме таким «зоряним часом» стала для нас друга половина ХІХ- початок ХХ століття.
А переконує нас в цьому Стратулат Влада 5д клас.


• Людина дуже швидко звикає до комфорту. І те, що ще вчора здавалося видатним відкриттям, з часом стає буденністю, яку перестали цінувати. Але варто лише позбавити комфорту, як ми знову починаємо по-іншому дивитись на звичну буденність. Яскравий приклад — зупинка міського транспорту в умовах карантину…
Про те, як привчали киян до комфортного пересування розказує Майя Чепелюк із 5д.


• Завітавши до Києва, О. Бальзак був вражений не лише красою міста. В своєму щоденнику він записав : » Киянки одягають на бали сукні королівської розкоші, набагато більшої за ту, що можна побачити в Парижі… Вони буквально » руйнують» чоловіків.» Так, у всі часи наші жінки слідкували за модою.
Ця тема зацікавила і Владиславу Вергун з 5д.

**************************************