Сьогодні 14 жовтня нашому колегіуму виповнилося 7 років!

Обговорення сценарію святкового «банкету».

Пані Валентина Устінова – «географічка»

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, КОЛЕГІУМ!

Ну що розповісти про КМК?
Якщо нам тільки 7-й рік минає.
Це мало для життєвого витка,
Багато – пташенятам, що злітають.
Історія у сиву давнину
Свій погляд повертає , як вітрила,
Де після з’єднання двох братських шкіл,
Створив колегіум Петро Могила.
Немало днів і літ пройшло з тих пір.
Був титул Академій, й навіть штабу.
Лиш 91-й знову утвердив
Відродження колегіуму, мабуть,
Бог волею своєю відродив.
Десь пару літ на другому кінці
В Святошине ми у старій хатині
Жили. Та ось освіти віддані бійці
На Драйзера нас жити запросили.
Прекрасний дитсадок палацом здався нам.
Всі взялись спритно до роботи.
Ремонт робили денно і вночі,
І працювали навіть по суботах.
Так час минав, а дітки підросли,
І вже плечима підпирають стелю.
Питання знову стало: Де? Коли?
І як? Нам збільшити оселю.
Отак живемо, тихенько тече дах
І в коридорах наших зовсім тісно,
Ще у підвалі з підземелля б’є фонтан,
Але умовам і обставинам навмисно
Ми дружньо насипаємо знань курган!
І ґрунт цей з нашою любов’ю
Дає плоди, що радують серця –
Олімпіаді й з МАНу перемоги .
Це лиш початок, ще нема кінця.
Газета “Alter ego” сколихнула
Фантазій і енергії вулкан,
“Колегіантська шафка” зазирнула
У таємничий творчості карман.
День Покрови – це день появи
На світ колегіуму в добрий , давній час.
І він пов’язаний у кожного в уяві
Із кашею спудейською для нас.
А які виставки і зустрічі бувають,
І свята, де всі сидячи гуртом,
Під звуки пісні “обалдєнно” спочивають,
Коли дівчата з 7 співають
“Коханий” чи “My favorite, only come”.
З зерна – ідеї яблунь буйний цвіт
Приніс плоди, що можна роздавати.
Петра Могили давній заповіт –
Ці яблука пізнання засівати.
В нове тисячоліття випускаємо
Ми перших посланців, нехай летять.
Як хочеться , щоб знак наш КМК їм
Світив і грів, допомагав би так тримати!